Людині властиво помилятися. В різних судженнях, висновках, поглядах. Людині властиво змінювати своє відношення до всього. Все змінюється настільки, що недавні кохані стають заклятими ворогами, рідні люди не спілкуються роками, друзі назавжди забувають один одного, батьки відмовляються від власних дітей. Що це? А це просто життя. Бо завжди люди закохуються, люблять, дружать, примирюються та всиновлюють сиріт. Чому? Бо ж таке життя і такі люди.

Нетерпимість породжує ворожнечу. Та й як важко людям розмовляти між собою. Якби двоє людей могли відверто і спокійно поспілкуватися ― значна доля ворогів стали б друзями. Звісно, все не так просто та однозначно. Звісно, є відверті маніпулятори і злодії. Я не про них. Я про нормальних людей, які живуть і прагнуть жити в добрі, злагоді та любові. Є речі, які одній людині зрозумілі та прийнятні від народження, а іншій доводиться пізнавати їх все життя. Це можуть бути дуже прості, звичні речі, а можуть бути неймовірно важливі для життя. Безперечно, кожен з нас живе власне життя. А от вже вдосконалюємося ми і стаємо вищими у взаємодії один з одним.

«Тільки слабкий чоловік самостверджується за рахунок приниження жінки або слабшого». Так підтримав мене, відомий в усьому світі, український бізнесмен, у ході мого конфлікту з його керівником будівництва. Був, орієнтовно, 2008-2009 рік, ми працювали над дуже масштабним і важливим родинним проектом. Тоді я, вже вкотре, зустрілася з типовою практикою витіснення з проекту того, хто не хоче давати відкати. У мене, з самого початку моєї бізнесової роботи, є чітке правило: «ніяких відкатів, я працюю виключно на клієнта, без посередників».
Чому? ― запитаєте ви.

Все дуже просто: бо маю повагу до своїх замовників. Все інше ― то вже деталі…

Конфлікт вичерпався лише після спростування «геніальних» пропозицій столичного «світили» ландшафтної архітектури, якого привіз забудовник з метою позбавити мене роботи. Замовник все владнав делікатно, не образивши столичного гостя, якому майже вдалося зберегти гідність у цій неоднозначній ситуації.

До цього часу ця проста істина, сказана у дуже слушний момент, стала для мене індикатором сприйняття людини. Та кожного разу я згадую з величезною вдячністю того мудрого чоловіка, який добре знав ціну честі та гідності. Знає і йде з нею по життю дотепер.

«Ми всі насамперед жінки і чоловіки, а потім уже ― все інше!» ― ще одне просте твердження одного з моїх замовників. Воно розставило багато чого по місцях у моєму сприйнятті бізнесу. Бо ж, звісно, жінці дуже непросто вести власну справу та конкурувати в чоловічому середовищі. Знаю багато талановитих жінок, які мають можливість реалізувати свій потенціал лише під керівництвом або під «захистом» чоловіків.

Чому?

Та тому що розтопчуть, знецінять і зроблять дурною. Є таке в нашому суспільстві й це не виняток.

Бо ми слабші? Ні, аніскілечки! Але ми сильні по-іншому і ми розумні по-іншому, і думаємо, і викладаємо свою думку по-іншому, ніж чоловіки.
Оскільки, вони це знають і розуміють, то прагнуть грубо задавити, нахрапом та підступом спаплюжити.

Декотрі, серед жінок, намагаються уподібнюватися чоловікам і приймають ті ж правила гри. Це призводить до втрати своїх власних переваг та своєї ідентичності і є прямим шляхом до перетворення у типових примітивних маніпуляторів. Розумні чоловіки мають повагу і добре знають, що жінка-митець, жінка-фахівець може дати фори будь-якому чоловіку. Та це лише тоді, коли вона має силу і сміливість залишатися вірною собі.

Визнання неодмінно приходить, але вже тоді, коли є результат. От тоді-то все виглядає так, нібито ворожнечі ніякої і не було.

Ось, навіть нещодавно дізналася, що для того, щоб надавити на мене і домогтися якихось вигідних преференцій, потенційний замовник шукав на мене ричагів впливу: намагався вияснити, хто стоїть із сильних світу за «цим всім», тобто за моїм бізнесом. Не знайшов!) Бо ж якщо є таємниця, то її потрібно надійно берегти!

«А може це буду я?» ― обережно запитав мій дуже хороший знайомий, з яким ми, збудувавши красивий сад, залишилися у дружніх стосунках. У той час мені потрібно було розвивати свою справу, переходити на новий рівень. Таке просте запитання стало початком дуже важливого етапу в моєму житті. Він зумів надати неймовірну підтримку моїм мріям й моїм планам та, що найголовніше, укріпити мою віру у власні сили. Я, практично, зробила величезний і безкінечно важливий крок над собою.

Ми живемо в час, коли майже щороку маємо інші економічні умови для бізнесу. А для власної справи, яка не пропонує забезпечення базових потреб людей, майже неможливо спланувати власні перспективи та спрогнозувати розвиток. Тепер ми змушені кожен день змінюватися, відповідати запиту часу та постійно вдосконалювати роботу своєї команди. В такій ситуації, мати розуміння того, що є в світі люди, які йдуть назустріч один одному, що є люди, які готові допомогти та підтримати, без перебільшення, вселяє віру в людство. А прагнення обов’язково замовити просту послугу в тебе, щоб дати можливість заробити саме тобі, вселяє віру в людяність.

Ці приклади взаємодії між людьми є дуже яскравими і значущими для мене особисто. Звісно, кожна людина має власне відношення до подій та вчинків. Та й, можливо, у пам’яті тих, про кого я написала, не залишилося й сліду від того, що було сказано чи зроблено. Я ж маю величезну вдячність до цих людей (та й до дуже багатьох інших), хто був зі мною у взаємодії.

Маю з свого досвіду глибоке розуміння того, що ми не повинні розраховувати на якусь вдячність за добро, яке зробили ми. Але в той же час повинні мати вдячність за те, що зроблено для нас.

Однак, я часто зустрічала моменти, коли будь-яка допомога формувала в людини розуміння, що так має бути завжди. А коли ти не маєш змоги допомогти чи підтримати ― поступово стаєш ворогом для цієї людини. Дуже швидко людина вміє перетворюватися з того, хто тимчасово потребує підтримки, на паразита, який вимагає чи вириває зубами твої ресурси, енергію, час, сили…

Згодом я розповім про те, як сильний та вольовий чоловік (той, який всього добився сам у своєму житті), дозволив собі вирішувати власні
проблеми за мій рахунок…

Знаю, що коли тебе хтось зганьбив, принизив, обманув ― варто оглянутися довкола. Поряд точно є люди, які зможуть підтримати, допомогти чи стати натхненниками твого розвитку. Так влаштований світ. Такі закони всесвіту.

Кожна зустріч у нашому житті не є випадковою. Кожна подія, ситуація ― все має своє значення, все для чогось. А вже наш вибір: брати це чи ні. Проходити повз чи пускати в своє життя.

Безперечно, все, що ми думаємо, кажемо, робимо ― все для себе. Але й так багато всього через людей і з людьми.

Вдячність ― неймовірна річ. Вона відроджує, дає наснагу і внутрішню силу. Та це все тільки тоді, коли та вдячність не виявиться занадто важкою…